Бездарная интрига: губернатор Ровенщины «прокололся» с «УК»

Губернатор Ровенщины, завалив хозяйство области, готовится к своему снятию (которое благославил Кабмин). Параллельно Василий Червоний интригует, мелко пакостя своим оппонентам. Чтобы насолить начальнику областной милиции, с которым давно пребывает в контрах, «Вася Ровенский» попытался задействовать в своей провокации «Украину криминальную» - втемную. И вот что из этого вышло…

Еще две недели назад источник «УК» в Ривненской облгосадминистрации предупредил: лицами из ближайшего окружения ровенского губернатора готовится какая-то провокация, в которой значительная роль отведена нашему интернет-изданию. Подробностей наш конфидент, увы, не знал.

Спустя два дня на электронный адрес «УК» пришло письмо от неизвестного адресата, написанное с великолепным знанием литературного русского языка. В письме аноним сообщил, что располагает сенсационым компроматом, касающимся одного из руководителей Ровенской области. И если будет наше желание, он выйдет с нами на связь. Заинтригованные местечковостью разворачивающегося сюжета, мы попросили «контрагента» предоставить номер его мобильного телефона для скорейшей и конфиденциальной связи. Спустя сутки аноним номер прислал. Дескать, звоните.

Прислал и статью на русском языке, повествующую о якобы насквозь криминальной карьере нынешнего начальника ровенской областной милиции – Сер Пиддубного. Из грубо состряпанного пасквиля следовало, что С.Пиддубный – контрабандист со стажем и злостный корупционер. А также – личный друг беглого начальника львовской областной милиции Сало. Более того – якобы именно Пиддубный возглавляет и «крышует» в Ровенской области банду автоугонщиков, терроризирующих регион на протяжении последнего года. С чего и «кормится». И тому подобные, бездоказательные сентенции.

Заканчивалось письмо так: «…Всё вышеизложенное – лишь часть фактов, «верхушка айсберга». Хочу подчеркнуть, что информация абсолютно достоверна, получена от высокопоставленного милицейского чиновника. Впрочем, Вы ведь можете её проверить. В том случае, если Вы подтвердите свою заинтересованность этой темой и дадите подтверждение тому, что материалы будут опубликованы, я вышлю Вам ещё часть материалов, которые касаются и этого фрагмента «деятельности» С.Н. Пидуббного, и других, не менее интересных, а также фотографии.

Для получения более подробной информации звоните мне по номеру
8 (095) 717-59-19»

Мы набрали этот телефонный номер. Трубку сняла молодая девушка, разговаривающая исключительно на украинском языке с сильным, характерным для Ровенщины акцентом. Узнав, что ей звонят из «Украины криминальной», девушка очень смутилась, и сказала, что разговаривать сейчас не может, и перезвонит чуть позже. Прошла временная пауза, достаточная для доклада руководству – дескать, «УК» вышла на связь! – и девушка позвонила уже сама. Представившись автором присланной в адрес «УК» публикации, девушка, путаясь в словах, изъясняясь все также на украинском языке, предложила опубликовать это «журналистское расследование», не подкрепленное ни одним документом. Потом, мол, последуют и вовсе сенсационные разоблачения. Все попытки принудить девушку перейти в разговоре на русский (она же представилась автором статьи, написанной грамотным литературным русским языком!) успехом не увенчались: ну не знала она его…
Зато рядом с нею чей-то заботливый мужской голос бубнил: «Зара, зара, не робить щось, зара, тягни розмову…» В телефонную трубку отчетливо слышалось клацанье клавиш диктофона и слова безымянного «куратора» телефонной беседы «автора» с «Украиной криминальной». Очевидно, что у «куратора» не заладилось с диктофоном, который и должен был зафиксировать беседу. Для доклада «о проделанной работе» губернатору? Мол, шеф, все тип-топ, дезу столичным журналюгам втюхали, ждем публикации?

Тупость исполнителей провокации изрядно повеселила коллектив «УК». Еще раз набрав «автора», его попросили передать губернатору Ровенской области Василию Червонию «наш пламенный привет». Как и его куму – начальнику ГАИ области, при котором столь вольготно живется местным автоугонщикам.

А после «УК» обратилась за комментарием ситуации к полковнику Сергею Пиддубному - потенциальной жертве провокации, затеянной против него губернатором Ровенщины. Приводим комментарий полностью:

«Мене, чесно кажучи, давно вже не дивують «компромати» чи якісь «факти» з моєї біографії. І я навіть знаю, з чиєї подачі такі «факти» ідуть. Оприлюднення подібної інформації чітко збігається у часі з тим моментом, коли я минулого року на посаді начальника управління внутрішньої безпеки УМВС України у Львівській області порушив кримінальну справу проти колишнього начальника управління – проти всім відомого пана Сала. Саме тоді у російському сегменті мережі Інтернет з’явилася замовлена генералом інформація.
Я навіть знаю, скільки коштує розміщення подібного роду «компромату» – 16 тисяч американських доларів. Позиватися стосовно цього я не буду – честь офіцера мені не дозволяє опускатися до такого рівня, однак якби і та інформація, яка потрапила до вас, і та, яка була оприлюднена раніше була подана за підписом якоїсь конкретної людини, я безумовно, відстоював би свою правоту у суді. І довів би свою правоту. Водночас, незважаючи на анонімність повідомлення, з поваги до ваших читачів та просто тому, що мені нічого приховувати, скажу наступне.

Про мою «дружбу» з паном Салом усі чудово знають, як і те, чому я пішов з УМВС у Львівській області. Тоді, у 2002 році я відмовився виконувати злочинні накази керівництва управління, які мали чітко визначений провокативний характер і виконували політичне замовлення тодішньої влади. Наведу лише один доказ на підтвердження своїх слів. Усім відома резонансна справа із виявленням в офісі «Пори» гранат під час останньої президентської кампанії. Мені минулого року вдалося розкрити цю провокацію, справу передано у суд. І те, що в СІЗО зараз перебуває мій наступник на посаді начальника управління зовнішнього спостереження, і те, що перевірка Генпрокуратури підтвердила правомірність проведених слідчих заходів, говорить тільки про одне – руками працівників міліції за чіткою вказівкою тодішнього керівництва проводилися брудні політичні провокації.
Тепер про «дружбу» із Сергієм Медведчуком, до якого, в Львівську ДПА я був призначений начальником антикорупційного відділу. Спротив його команди проти такого призначення був настільки сильний, що мене відразу перевели в Івано-Франківськ. Ось така «дружба» з людиною, яка разом із своїм товаришем-однопартійцем паном Ткачем, думаю, можуть набагато більше цікавого розповісти читачам про таку справу як контрабанда.
Моя дружина дійсно працює у вказаному товаристві, але на посаді директора магазину, тобто найманого працівника. І ні вона, ні я, ніхто з моєї родини немає жодної акції того товариства. Якісь безглузді звинувачення по контрабанді я навіть і коментувати не беруся. За такі вигадки, якби цю інформацію наважився хтось підписати, потрібно подавати до суду.
Тепер до тієї справи, яка більше за все, напевне, турбує громадян, зокрема, мешканців Рівненської області. Тобто, про угони автомобілів, взагалі про ситуацію на автодорогах області. Аналіз ситуації чітко вказує на відверті прорахунки в роботі обласного відділу ДАІ. Чи не на кожній нараді ці питання піднімаються, дещо вдається зробити, дечого – на жаль, поки що не вдається. У той же час взаємодія між міськ- та райвідділами УМВС та структурними підрозділами ДАІ налагоджено чітко, і інформація про угон надходить миттєво; за лічені хвилини розпочинається в кожному конкретному випадку комплекс заходів «Буран».

Дивує позиція облдержадміністрації, керівництво якої дозволяє собі робити заяви, які компроментують правоохоронців, проте ніякої доказової бази своїх голослівних заяв не наводить. Натомість реальної допомоги зі сторони влади правоохоронці не отримують. Рівненська область – єдина в Україні, в обласному бюджеті якої не передбачено жодної копійки на реалізацію правоохоронних програм.

Прикро, що деякі ЗМІ підхопили кампанію з дискредитації правоохоронців, але ті судові позови, які міліціонери вже вали, відстоявши у судах своє чесне ім’я, свідчить знову про те ж саме: усі заяви є голослівними. Роботу з очищення міліцейських структур ми проводимо жорстко, послідовно і безкомпромісно.

Щодо ситуації з угонами автомобілів, сподіваюся, читачам буде корисною підготовлена фахівцями управління інформація. ю, ознайомившись із нею, люди з більшою обережністю ставитимуться до збереження своїх автомобілів. І допомагатимуть правоохоронцям у розкритті злочинів, спільними зусиллями роблячи внесок у становлення правової держави.

А тепер звернемося до статистики, якою так «вдало» оперують анонімні дописувачі. Як ви переконаєтеся, нижченаведені статистичні дані підробити неможливо. До речі, деякі висновки можуть стати в нагоді і автолюбителям. Так от, порівняно з аналогічним періодом минулого року на території Рівненської області за перші три місяці відбулося зниження на 57,9 % числа незаконних заволодінь автотранспортними засобами – з 38 до 16. Рівень розкриття (за встановленими особами) незаконних заволодінь транспортними засобами складає 52,4 %.

Із загальної кількості більше ини викрадено автомобілів відносяться до категорії престижних «іномарок» (Тойота -2, Шкода - 2, Мерседес - 6, Фольксваген - 2, Ауді - 2, Мазда - 1, БМВ - 1, Опель - 1, Деу - 1).

В поточному році, найбільш ураженим містом щодо незаконних заволодінь транспортними засобами є Рівне, де вчинено - як в минулому, так і в цьому роках - більше ини цих злочинів. З них близько 90 відсотків престижних «іномарок» викрадено у місті Рівне.

Але поряд з цим, в поточному році намітилась тенденція до збільшення кількості порушених кримінальних справ, за фактами викрадення автотранспорту вітчизняного виробництва, а саме «ВАЗ»-4, «ГАЗ»-1 «УАЗ»-1, «Москвич»-1.

Майже всі незаконні заволодіння, які були зареєстровані на території Рівненської області, скоюються у вечірній та нічний період доби (з 18 до 6 годин ранку). Це зумовлено тим, що злочинці вночі або пізно ввечері мають більше часу для переховування автомобілів в «відстійниках», а також є мінімальна ймовіність бути затриманими чи впізнаними випадковими перехожими.

Треба відмітити, що й самі власники, залишаючи свій автотранспортний засіб на вулиці або в дворі поблизу місця ання, створюють умови, які сприяють злочинцям викрадати його. Майже всі автомобілі, які були викрадені, були обладнані стандартною системою захисту, що встановлена заводом-виробником, що значно полегшує їх незаконне заволодіння.
В той же час питання з незаконними заволодіннями, скоєними на території охороняємих автостоянок, бажає бути кращим. Протягом поточного року було скоєно 6 таких злочинів.
З року в рік керівництву вказаних структур вказується на створення достатньої кількості охороняємиї автостоянок, обладнаних відеоспостережнням та дійсно якісним пропускним режимом, що дало б змогу значно покращити профілактичну складову боротьби з незаконними заволодіннями. Питання по охороні автостоянок було винесено на розгляд сесії Рівненської міської ради, де було прийнято рішення про обов’язкове встановлення відеоспотережень на вищевказаних об’єктах, до 1 травня 2006 року.

Продовжує мати практика, по викраденню автомобілів з метою повернення власнику за винагороду. Власники, у випадку повернення свого автотранспорту за «викуп», обмежуються лише повідомленням про його знайдення, а деталі про місцезнаходження, час та інші подробиці повідомити категорично відмовляються. Тому автомобілі, знайдені власниками або іншими особами, не оглядаються або їх огляд проводиться без участі спеціалістів, унаслідок чого сліди, предмети, що можуть сприяти розкриттю злочинів (кількість палива, пробіг автомобіля), створенню доказової бази під час викриття осіб, які їх учинили, не виявляються та у справах не фіксуються. Існують випадки, коли іноземці, продавши свій автомобіль на території України, в подальшому заявляють про його викрадення. Прикладом цього є продажа власником Дітмар Клаусом Гельмунтовичем (1959 р.н., жителем м.Байрод, Німеччина) 09.04.2006 року біля кафе «Нон-стоп» по вулиці Київській, за 2000 доларів США, свого автомобіля «БМВ-730». Та подальшим зверненням цього громадянина Німеччини у Рівненський міськвідділ міліції по факту незаконного заволодіння вищевказаного автотраспортного засобу невідомими особами.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів, було встановлено, що за вищевказаний автомобіль Дітмар Клаус Гельмунтович отримав 2000 доларів з явними ознаками підробки, які.були вилучені та направлені на дослідження в НДЕКЦ при УМВС - для дослідження. Була встановлена особа, яка розрахувалась цими фальшивими купюрами за автомобіль «БМВ-730» з громадянином Німеччини. По даному факту слідчим відділом Рівненського МВ була порушена кримінальна справа № 1/254-06 за ознаками злочину, передбаченого ст.199 ч.1 КК України.
Проблемами, з якими стикаються працівники міліції, у розкритті злочинів пов’язаних з незаконним заволодінням автотранспорту є:

- злочини даної категорії вчиняються не стихійно, а попередньо плануються, і після ретельної підготовки. Злочинці обізнані з методами роботи, використовують радіостанції, 2-3 мобільних телефони, часто змінюють телефонні апарати та чіпи, ають в орендованих квартирах, часто їх змінюють. Для вчинення незаконних заволодінь злочинці можуть запрошувати своїх “колег” з сусідніх регіонів (Львівська, Волинська, Житомирська область);
- злочинці використовують важке соціальне становище в суспільстві, за невелику суму грошей, цілком анонімно, можна зняти гараж в будь-якій частині міста, як в приватному секторі, так і в гаражному кооперативі. Людина, яка задає в оренду гараж в переважній більшості не цікавиться особою, що знімає гараж і не питає в неї жодних документів;
- на охоронюваних автостоянках чергують особи похилого віку, які не те, що не можуть вчинити фізичного опору злочинцям, а майже в жодному випадку викрадення автомобіля із стоянки, навіть не могли вказати, що бачили, як автомобіль виїжджав.

З повагою, Сергій Піддубний»

P.S. Остается лишь удивляться принципам кадровой политики Президента Украины, назначающего на должность губернатора области человека с хуторянским уровнем мышления и повадками дешевого интригана. У которого не хватило знаний и интеллекта для беспроблемного руководства областью, зато есть уйма времени и швондеровской завзятости в сведении сугубо личных счетов.

«УК»