Яким чином Глухів стане столицею натурального волокна (Сумська область)

Останніми роками ім’я Мішеля Терещенка асоціюється з льоном. Очолюване ним підприємство займається переробкою цієї сільськогосподарської культури, раніше не надто прагнуло опинитися на шпальтах місцевих газет і спливало хіба-що під час традиційних конференцій у глухівському лубінституті.

 

Можливо, це було пов’язано з тим, що сама фірма зареєстрована в Новгород-Сіверському. Зараз же з’явився неабиякий привід для зустрічі з журналістами — Мішель Терещенко разом із партнерами взявся вдихнути нове життя в колишній глухівський «пенькозавод», який, на думку нащадка славнозвісних цукрозаводчиків-меценатів, здатен перетворити наше місто на столицю натурального волокна. Про реалії та перспективи розвитку агробізнесу на Глухівщині на прикладі льону йшлося під час прес-конференції Мішеля Терещенка

 

"Луб’яні" реалії

 

Льон та коноплі повертають собі популярність у цілому світі. Саме з ними пов’язують переворот у галузі екологічно безпечних матеріалів дуже широкого спектру. Медицина, косметологія, виробництво меблів, автомобільна, легка та харчова промисловості, будівельна галузь — це далеко не повний перелік можливостей застосування цих культур.

 

У Європі попит на льон та коноплі зростає постійно, однак, їх вирощування потребує специфічних ґрунтів, на які, до речі, багатий саме наш регіон. Тож, Мішель Терещенко почав вирощувати льон для технічних потреб і в цьому році таки вийшов на вражаючі результати, які, на його думку, здатні переконати інших інвесторів у тому, що займатися цією культурою вигідно.

- Урожай льону виглядає так: 50% — це костра (здерев’яніла частина стебел, отримана при первинній обробці), 30% — волокно, 10% — насіння, решта — лист, відходи, — пояснює Мішель. — Отже, з 6, 3 тонн, зазвичай, виходить десь 1, 8 т волокна, з них дві третини — довге, а решта — коротке.

При нашій технології ми розраховуємо отримати 900 кг довгого волокна, 900 — короткого. Ціна довгого волокна зараз не менше 2000 євро за тонну, це близько тисячі євро при нашому врожаї. Ціна короткого — удвічі менше, близько 500 євро. Насіння — ще 250 доларів. А костру ми продаємо по 100 євро за тонну, у нас є три тонни з га. Таким чином,набирається майже дві тисячі євро з гектара. Якщо інші господарства візьмуться за льон, ми зможемо завантажити новий завод на 100%. Власними ґрунтами зараз забезпечимо лише чверть потужностей обладнання, що прибуло з Франції і вже монтується у приміщеннях колишнього пенькозаводу.

 

Перспективи

Відновлене підприємство планують запустити в березні наступного року. Займатиметься переробкою льону та конопель. Почнуть з волокна, а ближче до кінця 2013 р. мають запустити виробництво екологічно безпечних ізоляційних матеріалів. Якщо справи рухатимуться належним чином, то колишній «пенькозавод», який отримає ім’я одного з колишніх керівників місцевого лубінституту Павла Голобородька, стане центром своєрідного луб’яного конгломерату, що перетворить Глухів на столицю натурального волокна.

Викладені теорії на перший погляд здаються досить привабливими і перспективними. Чи стануть вони реальними на практиці, покаже час.

 

 

До слова: У 2015 році набуває чинності вимога Євросоюзу для 27 країн, його членів, відповідно до якої виробники повинні робити обробку салонів і багажників автомобілів тільки натуральними матеріалами на основі льону, бавовни, джуту.

 

Инф.hlukhiv.com.ua