Дослідник чернігівської землі і його знахідки

Перший професійний дослідник стародавніх могил чернігівської землі і наш земляк Дмитро Якович Самоквасов народився 27 травня 1843 року на хуторі Стахорщина Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії у збіднілий дворянській родині. Спочатку Дмитро закінчує Новгород- Сіверську гімназію, а згодом юридичний факультет Петербурзького університету. У 1878 році він - уже доктор державного права, професор Варшавського та Московського університетів.

 

Отримана у 1892 році посада керуючого Московським архівом, на якій він перебуває аж до самої смерті, дає Самоквасову змогу утримувати родину і продовжувати археологічні дослідження, які він розпочав ще у 70-х роках. Працездатність та коло його наукових інтересів вражають. Здійснюючи масштабні розкопки на Україні, Кавказі, у Центральному Чорнозем'ї, Підмосков'ї, Причорномор'ї, та навіть у Польщі і Італії, Дмитро Якович, одночасно, активний член багатьох наукових товариств, делегат, та доповідач дванадцяти Всеросійських археологічних з'їздів, автор більше 200 друкованих наукових робіт.  

 

Розкопуючи городища, поховання та інші археологічні пам'ятки у різних регіонах, найбільшу увагу Самоквасов приділяв стародавнім слов'янським курганам рідної Сіверянської землі. Завдяки особистим зв'язкам та власним коштам, Дмитро Якович зумів організувати та здійснити розкопки 377 курганів на цій території, у тому числі 139-у самому Чернігові. Окрему, за поховальним обрядом, групу складали серед них, так звані, великі кургани, досліджені археологом у 1872 - 1873 роках.

 

Всі вони були насипані над спаленими на поховальних вогнищах небіжчика ми,які за життя посідали високе становища у суспільстві. Цей поховальний обряд детально описав відомий арабський мандрівник початку 10 століття Ибн-Фадлан. На обраному місті розводили вогнище, на якому спалювали небіжчика разом з вбитими перед цим жінкою, худобою, бойовим конем, а також зброєю та різноманітними речами, що могли знадобитися йому у царстві мертвих.

Після того, як вогнище догорало, ту частина зброї, що залишилась цілою, забирали і відносили убік, а на місті вогнища починали насипати курган. Коли висота насипу досягала половини чи трохи більше за запланованої, на його вершині складалася вийнята з вогнища зброя, клалися ритуальні ритони і розпочиналася тризна, після закінчення якої, спорудження кургану завершувалося і він увінчувався стовпом з ім'ям небіжчика. Розміри кургану залежали від постаті померлого. Першим з чернігівських курганів Д.Я.Самоквасов розкопав курган «Гульбище», що знаходився на вершині Болдиної гори.

Тоді це був земляний насип заввишки 8,5 метри. Під час розкопок з'ясувалося, що це поховання заможного воїна, можливо боярина. Померлого поховали за поганським обрядом трупоспалення. За традицією, разом з воїном поклали вбиту жінку, скоріше за все - рабиню. У похованні знайшли багатий набір зброї та воїнського знаряддя - шолом, щит, кольчугу, спис, вудила, стремена, стрілу та меч. Жіночий інвентар складався з 200 злитків срібла, золота та скла, намистин та бляшок.

Крім того, під курганом був знайдений глечик з кістками жертовного барана. Головною несподіванкою розкопок став знайдений у кургані меч. Справа у тому, що його загальна довжина складає 126 сантиметрів, а це на 35-40 см. більше від звичайних розмірів давньоруських мечів.

До того ж, занадто великими виявилися і стремена. Все це стало підґрунтям для народження легенди про те, що у кургані «Гульбище» похований велетень, який став прототипом образу билинного богатиря Іллі Муромця, який здійснював свої подвиги саме у нашій місцевості. Наступним курганом, який дослідив Дмитро Якович, став «Безіменний», що знаходився поруч.

Він був трохи меншим, його висота сягала 7 метрів, а діаметр - 21 метру. Цей курган виявився значно біднішим за попереднього. Зброї у середині насипу не було, а на місті вогнища знайшли лише сокиру, ніж, вудила, серп, обручи від відра та бронзові бляшки з візерунками.

Цікавою знахідною стала льняна тканина, яка збереглася з першої половини 10 століття, коли і було здійснене це поховання. Результати розкопок надихнули Самоквасова і він планує дослідити найбільший з чернігівських курганів - таємничу «Чорну могилу».

 

Инф.siver.info