Про заходи МВС України щодо протидії злочинам, пов'язаним з незаконним заволодінням засобами стільникового зв'язку

Незаконне заволодіння мобільними телефонами на сьогодні є одним із найбільш поширених видів майнових злочинів, кількість яких невпинно зростає. Минулого року у порівнянні з 2004 роком кількість мобільних телефонів, викрадених у громадян, збільшилась майже удвічі.

Як заявив під час брифінгу сьогодні заступник начальника відділу розкриття майнових злочинів Департаменту карного розшуку МВС України Андрій ТРЕНЧИК, в середньому щодня до органів внутрішніх справ звертається понад 100 потерпілих. Якщо ж врахувати кількість громадян, які з тих чи інших причин не заявили про пропажу телефону, то можна з великою впевненістю сказати, що насправді ця цифра набагато більша.

Лише упродовж першої-другої декади січня цього року внаслідок протиправних посягань громадяни позбулися 3 тисяч 209 мобільних телефонів.

Найчастіше (60 – 70 % від загальної кількості) термінали стільникового зв’язку стають об’єктами таких злочинів як крадіжки та пограбування. Уже цього року 1 тисяча 246 мобільних телефонів викрадено під час грабежів (до речі, 653 із них уже розкрито). Наступні за поширеністю види заволодіння такими телефонами - розбійні напади та шахрайства. Найчастіше мобільні телефони викрадають у теплу пору року, коли вони переносяться відкрито.

Найбільш поширений цей вид злочинності у великих промислових регіонах та містах: АР Крим (особливо в курортний сезон), Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській областях та у Києві, де реєструється більше ини всіх злочинів пов’язаних із незаконним заволодінням мобільними телефонами. У Києві, наприклад, більшість таких злочинів скоюється у міському транспорті, зокрема на тролейбусних маршрутах №№ 5, 7, 16, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 36; на трамвайних маршрутах №№ 1, 3, 22, 33, 35; а також в маршрутних автобусах по вище зазначених транспортних розв’язках. В цьому сенсі складною залишається оперативна обстановка на таких столичних ринках як “Петрівка”, “Троєщина”, “Дніпро”, “Дарницький”, а також торгово-розважальних комплексах „Глобус” та „Метроград”.

Водночас на території держави немає області, де не реєструвались би дані злочини. Однак, якщо в Івано-Франківській, Волинській, Чернівецькій областях реєструються упродовж року сотні таких злочинів, то, для прикладу, тільки в Донецькій області за минули рік зафіксовано близько 8 тисяч злочинів, пов’язаних із незаконним заволодінням мобільними телефонами.

Здобиччю злочинців стають як мобільні телефони, так і аксесуари до них. Зокрема, у Львові позаминулого року внаслідок розбійного нападу зловмисники заволоділи таким майном вартістю понад 5,5 млн. грн.

Органами внутрішніх справ напрацьовано методику розкриття злочинів, пов’язаних з незаконним заволодінням засобами стільникового зв’язку. Так, на Донеччині, здійснюючи заходи щодо розкриття зґвалтування, працівники міліції встановили, що під час злочину у жертви було викрадено мобільний телефон. В подальшому правоохоронці встановили особу нападника і причетність його до низки незаконних заволодінь мобільними телефонами, а також до 2 вбивств та 5 згвалтувань, скоєних починаючи з 1998 року.

На цьому тижні працівниками міліції Донеччини розкрито розбійний напад на одного з помічників депутата Верховної Ради України, що мав місце в листопаді минулого року: під час його скоєння зловмисники заволоділи особистими речами та двома мобільними телефонами потерпілого. Нападниками виявилися двоє вихідців з кавказького регіону, яких викрито у вчиненні ще декількох аналогічних злочинів.

З метою посилення боротьби зі злочинами, пов’язаними із незаконним заволодінням мобільними телефонами, слід, можливо, на державному рівні розробити механізм обов’язкового примусового відключення викрадених терміналів зв’язку – за заявами потерпілих (які доведуть своє право власності на зазначений апарат, без ущемлення прав інших користувачів) чи за поданням посадових осіб правоохоронних органів. Як результат, відсутність попиту зведе нанівець «роботу» злочинців по викраденню телефонів, адже не працюючий апарат нікому не потрібний При необхідності проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів щодо розкриття конкретних злочинів слід, можливо, зобов’язати операторів негайно надавати всю необхідну інформацію зацікавленому підрозділу (органу) та передбачити їх відповідальність у випадку ненадання чи надання такої інформації з порушенням строків.

Також необхідно внести зміни до положення про комісійну торгівлю в частині заборони суб’єктам підприємницької діяльності (особливо тим, що працюють на вторинному ринку реалізації мобільних терміналів, які були у вжитку) приймати на комісію телефони без надання особою підтверджуючих документів на право їх власності, паспорту чи іншого документу, який посвідчує особу. Крім того - посилити відповідальність (із внесенням змін до відповідних законодавчих актів) осіб, які займаються такою діяльністю без відповідного дозволу, а також суб’єктів підприємницької діяльності, які в порушення вимог про комісійну торгівлю не складають актів комісійного продажу, не фіксують анкетні (паспортні) дані комітентів.

Щоб не стати жертвою даного виду злочинів необхідно насамперед пам’ятати, що демонстративний показ терміналів стільникового зв’язку (відкрите носіння, розмова на ходу в малолюдних чи неосвітлених місцях тощо), особливо престижних моделей, може стати сигналом для злочинних дій. Також не потрібно купувати телефони з рук у невідомих чи підозрілих осіб. В більшості випадків такі телефони мають кримінальне походження і згідно з чинним законодавством є речовими доказами у кримінальних справах, тож підлягають вилученню.

Інф. Урядовий портал