Аваков розказав про секрети успіху

За рік свого губернаторства Арсену Авакову вдалося домогтися, щоб Харківська область із 17-го місця перемістилася на 3-тє в загальнодержавних рейтингах економічних показників.

Тепер Слобожанщину називають не інакше, як «територія успіху». Аваков щотижня виходить у прямий ефір одного з найпопулярніших місцевих телеканалів, аби відзвітувати за виконану протягом семи днів роботу. Також до ноу-хау харківського губернатора можна віднести особисту участь в інтернет-і, де Арсен Борисович відповідає на запитання та вступає в дискусії зі своїми співвітчизниками.

- У чому секрет успіху губернатора Арсена Авакова?

- Давайте говорити про те, в чому секрет успіху Харківської області. За підсумками року наш регіон увійшов у трійку областей-лідерів (після Київської та Дніпропетровської) за відомими 32 параметрами. Маємо 12,5 відсотка зростання промислового виробництва, що вчетверо більше, ніж у середньому по Україні. Досягти цього вдалося завдяки наполегливій щоденній роботі в конкретних напрямах. Наприклад, одним із пріоритетів визначено машинобудування.

Ми зайнялися такими гігантами, як завод ім. Малишева, «Електроважмаш», Авіаційний завод, первомайський «Хімпром». У результаті домоглися приголомшливих результатів. Зростання промислового виробництва на «Електроважмаші» становило 164 відсотки, зарплата працівників збільшилася вдвічі, чисельність робочих місць на заводі також зросла.

До того ж ми поступово повертаємося до нормальної роботи підприємства, тобто виробництва двигунів, генераторів тощо, а не до виготовлення розкладачок, як це було останніми роками. Якщо ви запитаєте, чому ми зосередилися на заводах-гігантах, то я відповім, що причина проста: ці підприємства забезпечують кооперацію решти промисловості. Оскільки якщо той же «Електроважмаш» виробляє двигуни, то ще 50 дрібніших підприємств, які працюють із ним у зв’язці, мають замовлення.

- Нещодавно з’явилася інформація про те, що в Харківській області знайдено велике родовище газу, здатне забезпечити блакитним паливом населення України.

- Є так званий Північний борт Харківської області. Його було знайдено в 60-70-ті роки, і ймовірність того, що там може бути газ, доволі велика. За попередніми оцінками, це родовище може містити близько 100 мільярдів кубів газу. Скоро розпочнемо розробку цього родовища.

- Хто інвестуватиме роботу?

- Частково - держава, частково - бізнес.

- У такому разі, чи можна говорити, що Україна, маючи власні газові родовища, може значно зменшити енергозалежність від тієї ж Росії?

- У середньостроковій перспективі - без сумніву. Але тут слід говорити про те, що Україна могла б стати незалежною державою не лише за рахунок збільшення видобування газу в Харківській області, а й за рахунок прокладеного по дну Чорного моря газопроводу для отримання газу з Ірану й Афганістану.

Або ж можна побудувати термінали на Чорному морі й приймати танкери з газом. Ще один шлях - це завершення наших робіт у Єгипті, Лівії, де НАК «Нафтогаз України» вав тендер на закупівлю газу. І таких варіантів багато. Але відразу проблему розв’язати складно. Цим слід займатися три або й п’ять років.

- Років чи десятиліть?

- Може, було б і десятиліть, якби Росія не перекрила нам газ. А так - дякувати Газпромові - подолаємо цей шлях за кілька років.

- Тобто ви вбачаєте позитив у тому, що Росія почала діяти щодо України так агресивно?

- Я взагалі дивлюся на життя позитивно.

- Тож як можна пояснити те, що, незважаючи на значні успіхи нової влади в регіоні, позиція Партії регіонів у цілому та Євгена Кушнарьова зокрема доволі сильна?

- Людям досить довго промивали мізки. На жаль, нічого швидко й просто не змінюється. Спекулювати на проблемах, а надто в перехідний період, завжди легше, ніж говорити правду. Я вам наведу один приклад популістського спрямування, як це робить пан Кушнарьов. Він каже, що за Януковича було 16 відсотків промислового зростання. А от за урядів Ющенка маємо лише 3 відсотки.

Але тоді дозвольте запитати, за рахунок чого у нас у 1,5 разу зріс бюджет? Тобто наші 3 відсотки зростання ВВП дали 54 відсотки зростання державних доходів. У такому разі, куди подівся прибуток у держскарбницю від їхніх 16 відсотків ВВП? Може, осів у чиїхось кишенях?

Ще один приклад. Візьмемо тільки Харківську область. У 2004 році під час апофеозу колишньої влади область зібрала 700 млн. ПДВ, з яких повернула 687 млн. Виходить, що ПДВ у нас в області збирали не для того, щоб віддати державі, а для того, щоб віддати комусь іншому, а саме 50-60 певним підконтрольним особам, підприємствам, які організовували собі повернення ПДВ.

- Ви називаєте факти, за які певні люди мають відповідати згідно із законом. Проте багато хто з них іде в парламент. Як поводитися в цій ситуації?

- Ліберальне суспільство поки що міркує на цю тему й не придумало механізмів притягнення до відповідальності недоторканних осіб. Це велика проблема.

- А в чому проблема притягнення до відповідальності? Недостатньо фактів для заведення справи? Ви як найвище керівництво області маєте, певно, впроваджувати якісь механізми боротьби з такими порушеннями.

- А я й упроваджую. Тому багато хто й верещить, розповідаючи, яка погана нова влада.

- Хто саме?

- Ми з податковою часто здійснюємо спільні заходи, наприклад, профілактику «мінімізаторів», як колись казали, «проводимо виховну роботу». Деяких результатів уже досягли, а саме: на початку 2005 року поставили собі завдання-максимум - довести середню зарплатню по області до 920 гривень, розуміючи, що вище як 800 нам не досягти. У підсумку зарплата зросла до 940 гривень, і темпи зростання в нас були одні з найвищих в Україні.

А вдалося це зробити завдяки тому, що ми змогли переконати представників найбільших супермаркетів, що негарно їм отримувати середню зарплатню 200 гривень. Переконали керівників найбільших державних машинобудівних підприємств, що платити 400 гривень працівникам - це знущання. І цей процес дав дуже багато для розвитку економіки в області.

- З результатами роботи минулого року все зрозуміло. Чим Харківська область збирається здивувати Україну цього року?

- Ми збираємося крок за кроком просуватися до успіху, як свого часу казав незабутній Мао Цзедун. По-перше, бюджет, який ми ухвалили, є найкращим за останні 7 років. З нововведень можу відзначити створення спеціального фонду обласного бюджету, за рахунок якого визначили новий пріоритет у роботі - будівництво соціального житла для працівників медицини, освіти, культури, молодих фахівців.

Було ухвалено рішення, що всю землю несільськогосподарського призначення, роздану за копійки ам сім’ї, друзям представників минулої влади, виставити на аукціон, гроші від якого підуть у цей спецфонд, а згодом - на фінансування будівництва житла. У кожному районі області ми хочемо щороку, починаючи з цього, будувати по одному 30-квартирному будинку. Охочі стати в чергу на отримання квартир уже є.

- Але ж це таке поле для зловживань. Як ви збираєтеся контролювати процес фінансування й розподілу житла?

- Ми створили бюджетний фонд, тому контроль за витрачанням грошей здійснюватиме представницька влада.

- Тобто ви цю програму берете під свій особистий контроль...

- Безумовно. Я беру під особистий контроль і наповнення, і витрати цього фонду. Можу сказати, що перші фундаменти будинків ми вже заклали. Проект уже почав дихати. Це, звичайно, безпрецедентна подія на території України.

Що стосується інших планів, то другий напрям, якому ми приділяємо велику увагу, - це газифікація сіл, що є серйозним показником рівня життя людей. Там, де з’являється газ, відразу спостерігається приріст населення. Тому, якщо з моєю позицією не згоден хтось із Міністерства фінансів, то хай вони приїдуть зі мною до людей та пояснять їм, чому їх залишають без газу.

Третій пріоритет для нас - це охорона здоров’я. Наше бачення цього питання повністю збігається з баченням Президента. Ми збираємося фінансувати не ліжко-місце чи коробку з назвою «лікарня», а надаватимемо можливість хворому вилікуватися. Тому наша філософія така: якщо у світі є якась технологія або засіб лікування тієї чи іншої хвороби, то це має бути в Харкові.

Ми вже надали чималу суму на фінансування Харківської обласної клінічної лікарні. Таким чином, спочатку ми концентруємо ресурси в Харкові, потім у районних лікарнях, а також підтримуємо систему фельдшерсько-акушерських пунктів як місць надання першої допомоги. Звісно, не забуваємо ми й про санавіацію та «Швидку допомогу».

- Фінансувати це все плануєте з бюджету?

- Ми скрізь застосовуватимемо комплексний підхід. Фінансування здійснюватиметься і з обласного бюджету, і з різних фондів, з якими ми працюємо.

- Як ви вважаєте, посада губернатора має бути виборною?

- Не виключаю, що губернатора можуть обирати, але тільки прямим голосуванням, а не через депутатський корпус. Але поки що про це зарано говорити. Оскільки за такого розкладу ми ризикуємо втратити виконавчу вертикаль влади, що призведе до страшної кризи в країні.

- Чому ви не стали кандидатом у народні депутати за списком Блоку «Наша Україна»?

- Бо мені це не потрібно. Якщо я взявся за якусь роботу, у цьому разі за управління Харківською областю, то тут маю свою роботу закінчити й відповісти за свою діяльність. Я прийшов у політику саме для того, щоб реалізувати свою відповідальність перед людьми. Тому я очолюю список в облраду, а не балотуюся у Верховну Раду.

- Управління областю дуже відрізняється від ведення бізнесу?

- Значною мірою.

- Чим саме?

- Більшим лібералізмом. Робота з громадськими організаціями, громадською думкою менш жорстка, ніж у бізнесі, але, без сумніву, бізнес-досвід дає істотні переваги менеджерові, який займається такою діяльністю.

- А не з’являється бажання кинути все і повернутися в бізнес?

- Думаю, що в кожної людини бувають моменти, коли хочеться кинути все, і я не виняток. Але ці моменти минають і ти працюєш далі.

- А що вас утримує від такого кроку?

- Відповідальність перед людьми.

- У вашій команді багато молоді. Ви не розчарувалися в тому, що формуючи свою команду, віддали перевагу молодості перед досвідченістю?

- Я ще раз переконуюся в тому, що це стратегічно правильне рішення. Ніде немає нічого абсолютного. І молоді, і досвідчені проколюються. Але ідеальний варіант, на мій погляд, це коли поруч із молодим стоїть досвідчений боєць. Думаю, що за цей час у нас виросла ціла плеяда нових політичних діячів державного масштабу.

"Без цензури"