Єхануров взяв участь у роботі підсумкової колегії Міністерства освіти

Глава Уряду Юрій Єхануров взяв участь у роботі підсумкової колегії Міністерства освіти та науки „Підвищення ефективності вищої освіти – визначний чинник зростання соціально-економічного потенціалу держави”.

Тези з виступу Прем’єр-міністра на колегії МОН

Зрозуміло, що без фінансової підтримки держави, без запровадження сучасних механізмів використання інтелектуального потенціалу нації ми не досягнемо високих показників щодо вкладу системи освіти і науки у приріст внутрішнього валового продукту. В цьому контексті я позитивно сприймаю тематику колегії. Ми послідовно збільшуємо обсяг фінансування освітньої галузі, його зростання за цей рік сягає майже третини у порівнянні з 2005 р. і складає 3,3 млрд. гривень.

Без реальних національного рівня програм розвитку освіти і науки, високотехнологічного виробництва ми не зможемо кардинально поліпшити стан економіки і бути контноспроможними на світових ринках.

Для цього потрібно переглянути принципи фінансування науково-технічної сфери вищої школи України.

Вважається, щоб наука відігравала серйозну економічну роль, в неї потрібно вкладати біля 1% ВВП. У країнах ЄС цей показник становить 2%, в США — 4%. У нас, хоч за останній рік ми й збільшили фінансування, він становить лише 0,5%. Цього явно недостатньо, і можна передбачити певні труднощі у виконанні Україною Болонських вимог, що може знизити контоздатність нашої держави на міжнародному ринку освітніх послуг та високих технологій. Безпосередньо для вищої освіти потрібно виділяти на науку десь 2—3% ВВП і тут ми мусимо поступово наближатись до цих показників. Тут не обійтися без залучення коштів банківських установ, підприємницьких структур і Уряд готовий сприяти у створенні відповідних механізмів взаємодії підприємців і освітян та науковців.

Однак зауважу, що просте нарощування обсягів фінансування без визначення пріоритетних, системоутворюючих напрямів науково-технічної діяльності та модернізації вищої освіти не принесе бажаного результату.

Для ефективної взаємодії вищих навчальних закладів з виробниками, роботодавцями, представниками бізнесу необхідно створити нормативно-правову базу щодо порядку їх участі у забезпеченні студентів місцями практики, зміцнення матеріально-технічної бази навчального процесу, підтримки наукових досліджень і т.п. Тут повинні зіграти свою роль Мінфін, Мін’юст, Мінпраці, Держпідприємництво і, звичайно, МОН.

Я готовий зібрати представників усіх заінтересованих сторін: освітян, науковців, виробничників, представників бізнесу і окреслити завдання та перспективи кожного заради процвітання нашої держави. Цьому завданню слугує і створене відповідно до Указу Президента України Національне агентство інвестицій і інновацій.

Ми разом повинні віднайти чіткі механізми, що забезпечують зв’язок розвитку людського капіталу безпосередньо із зростанням добробуту громадян, які мають стати активними суб’єктами ринку праці.

Розвиваючи ідею взаємодії університетів з роботодавцями і задоволення освітніх потреб молоді з одного боку і ринку праці з іншого, слід сказати про необхідність впорядкування переліку спеціальностей та вдосконалення механізмів формування обсягів прийому на перший курс у розрізі напрямів підготовки, так зване держзамовлення. Я добре розумію, що неможливо чітко спрогнозувати ринок потреб на 4—5 років наперед, що потрібно суттєво вдосконалити систему перенавчання, створивши умови для навчання кожного громадянина протягом усього життя.

Тому я даю доручення Мінекономіки, Мінпраці, МОН напрацювати радикальні підходи до вирішення цієї проблеми виходячи з інтересів людей, роботодавців і держави в цілому.

В цьому плані одним з найважливіших завдань повинні стати досягнення високої якості і ефективності освіти і науки. Провідні вітчизняні університети активно розробляють і впроваджують новітні технології, створюють технопарки, запроваджують нові технології навчання, активно взаємодіють з роботодавцями та місцевою владою.

Думаю, що новий етап інноваційної діяльності відкривається із прийняттям Закону України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічний парків”, який набув чинності з 1 лютого поточного року. Крім цього у державному бюджеті України запроваджується спеціальна бюджетна програма підтримки технологічних парків, що розпочне діяти з 2007 року.

Ми повинні і надалі зосередитись на життєво важливих для України проблемах і сферах діяльності. Добре відомі події показали, що це енергетика і енергозберігаючі технології. Недооцінка важливості цих сфер, безвідповідальність окремих керівників, як це було в Алчевську, обертається для нас тяжкими втратами. Тому звертаюсь ще раз до всіх Вас, як до представників наукової еліти, взяти активну участь у розробці гармонізованої до вимог євростандарту стратегії та програми енергозбереження на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу.

Прес-служба КМУ