Тиждень практично вже - 20, обіцяють – 30. Як екологи пояснюють?

Глобальне потепління, воно має і плюси, і мінуси. Звичайно, в даному випадку можна говорити, що не чекали. Просто розслабилися. Вже років 10-15 люди звикли зовсім до іншої погоди. І те, що нас застало сьогодні, це як раз те, що, по великому рахунку, колись мало відбутися, але ми повинні були до цього бути готові.

Погода політична. В парламенті минулого тижня, таке враження, замерзло бажання шукати компроміс. Ніхто не йшов на поступки. Ваша точка зору: чому? Тиждень майнув дарма

Тому що вибори. Це зрозуміло. І я ще в 98 році як представник політичної сили завжди говорив: політика займається демагогією. Вони займаються демагогією, тому що це єдине, що їх примушує, скажімо, свої місця таким чином захищати. Головна мета всіх політиків сьогодні, це залишитись при владі.

І ваша також?

Ну, ми не при владі. Ми сьогодні пройшли школу, сувору школу андеґраунду. Ми готові прийти і зовсім інше робити, ніж скажімо, та ж сама партія в 98 році не мала досвіду. Сьогодні ми знаємо, що думають люди, що хочуть люди. І більше того, ми знаємо, що запропонувати.

Як сторонній наглядач за ситуацією в парламенті: хто в цій конкретній ситуації має піти на поступки?

Нас зараз дивляться люди, і їм все набридло. Їм не цікаво, хто винен, хто сьогодні повинен піти на поступки. Їм це набридло. Вони хочуть владу, яка про них буде думати. А сьогоднішня влада думає про себе. Я не розділяю сьогодні ні ту сторону, ні іншу. І та, і інша влада сьогодні використовує ті важелі, для того, аби зберегти себе. А чи потрібно це людям? Я думаю, ні. Нікому це не потрібно. Вони сьогодні, мабуть, роблять висновки дуже серйозні по відношенню до влади, і по відношенню до дій влади.

Сьогодні річниця інавгурації президента. Що ви особисто чекаєте від слів президента? Здається о дев’ятій вечора він буде звертатись до народу

Я хотів би, щоб президент сказав, куди йде країна? Я не хотів би, щоб він звітував: я за рік зробив те то, мені заважали ті вороги, такі-то друзі, і так далі. Я хотів би, щоб він все-таки для українського народу пояснив, куди він як президент може спрямувати, чого він буде добиватися, куди країна мусить іти? Тому що дуже багато на зустрічах народ питає: «А що ми будуємо? Куди ми йдемо? А що нам це дасть?». Сьогодні країна знову залишається без ідеологічного направлення.

І сьогодні країна знову не знає, що буде завтра. І ніхто не знає, що буде з їхніми дітьми. Який розклад складається. Де країна, яке місце буде займати? Знаєте, то одна частина використовує для того, аби сказати: «Ми йдемо з СНД». Інші кажуть: «Ми з Європою». А що Україні потрібно? Україні потрібно зовсім інше. Україна хоче, я маю на увазі український народ, український народ хоче бути Швейцарією. Він хоче бути поважною нацією. Він хоче бути щасливою нацією, здоровою і багатою. І тому треба показати, який це шлях.

Ви ратуєте за те, щоб знову було «Партія вєдєт»?

Я ратую за те, щоб народ, кого вибрав, щоб була відповідальність у людей, яких вибрали. А, знаєте, говорити: ми зробимо те, а потім прийти до влади, нічого не зробити, і сказати: нам заважали. А так 15 років вже відбувається. І це якраз безвідповідальність влади перед народом. Вона не дає перспективи. Люди перестають вірити і поважати.

Давайте про справи «зелені». Багато політиків зараз використовують в якості доказів і аргументів фразу: «Ядерні могильники». Ті, які є зараз в Україні, і те, що навколо їх коїться. Давайте внесемо ясність. Скільки таких могильників є і де вони знаходяться?

По-перше, на всіх ядерних станціях складаються відходи, на всіх ядерних станціях. Крім того, у шести великих містах є відходи, які називаються «тимчасові полігони» для побутових ядерних відходів. Є під Києвом, є під Харковом, є під Одесою. А тимчасовими вони названі у 70 роках, і їх термін закінчився у 90-х. Вони вже не тимчасові. Ви знаєте, я коли це говорю, я більший патріот, ніж деякий націоналіст в даному випадку.

І пояснюю чому. Тому що я думаю про те, що дуже небезпечна для України сьогодні тенденція навіть говорити про те, що там можливі у нас захоронення ядерних відходів. Тому що будуть захоронювати наші спочатку відходи, потім скажуть, що вигідно, і будуть захоронювати відходи західних країн, тому що вони не знають, куди їх діти. І в цій ситуації ми як держава втрачаємо перспективу. І наші діти будуть жити, вибачайте за грубе слово, в такий «ядерній параші». І це найгірша в європейській структурі країна буде. Вона живе біля ядерних відходів! Які туристи, які банківські капітали?!!


Точка зору абсолютно логічна. Але разом із тим звучало, що має в Україні бути збудоване нормальне велике сховище, сучасне, безпечне. Кажуть, десь на Житомирщині, бо геологічно там є підстави. Погоджуєтесь?

Кажуть про Чорнобиль. Що він вже начебто там...

В Чорнобилі, мовляв, тектонічна плита не та

Я хочу вам сказати інше. Чому німці в себе ядерні відходи з доступною їм технологією, і з доступною їм безпекою не збудують у себе? Як ви думаєте? Чому вони не хочуть в себе будувати такі могильники? Чому в Європі ніхто не хоче будувати, а нам пояснюють, що для України це дуже добре?

Свої відходи ми маємо зберігати якісно, а не в тимчасових сховищах?

Ми свої відходи повинні віддати, заплатити любі гроші, і віддати тим країнам, які це приймають.

Це кому?

Росії, наприклад.

Це ми їм заплатимо, аби вони взяли?

Звичайно.

А вона їх переробляє. Хай вона нам платить

Ні. Вона може переробити і повернути нам назад. Як це відбувається між Францією і Німеччиною. Але якщо ми дбаємо про майбутнє, то ми повинні зробити так, щоб ми забули про ці відходи. Немає цих відходів. Ми не така велика країна, яка може собі дозволити. В нас не така територія, як в Росії. В Росії мерзлоти мільйони гектарів. І тому Росія і Державна дума Росії не задарма це робить. І беруть за це гроші. Разом із цим вони звільняють ті країни, що бажають позбавитися того сміття, від такої проблеми у майбутньому. Я думаю, що патріотично зробити саме так.

Чи варто в цьому контексті більше робити зараз ставку на атомну енергію, на атомні джерела видобування енергії? Тому що, бачите, що маємо з газом. Проблема з трьома крапками

Як ви думаєте, скільки в нас в енергетиці України? Який сектор займає газова проблема?

Я маю цифру 18%

Насправді це 17 тільки нашого газу. Це майже ина.

Я маю на увазі про атомну. Газ – 40

40. Розумієте, наскільки ми залежні сьогодні. Ніяка країна собі в Європі цього не дозволила б. Десь такий сектор і єсть. Десь 17-20% газ. Все! Тому ми, як держава, яка дбає про те, що в майбутньому ми повинні все ж таки краще жити. Енергетичний сектор один із основних. Тому за 15 років, що в нас не було спеціалістів, які це говорили і говорили, Партія Зелених говорила, і були люди, спеціалісти з енергетики, які про це говорили. Ніхто не чув! А сьогодні всі почули, і всі чухаються, і всі не знають, що робити! Це ж серйозна проблема! Причому тут звинувачують Росію. Росія має цей ресурс.

Вона монополіст, тому, що хоче, те й робить

Але це її власність. Вона може піднімати. І навіть, якщо ми домовимося чи не домовимося, це не знімає проблему. Тому що ресурсно газ закінчується через 70 років.

Давайте повернемося до атомної проблеми. Чи не припускаєте ви, от на майбутнє дивлячись, що те, що ми називаємо зараз атомним сміттям, за 50-70 років буде джерелом якихось нових видів енергії. То може не варто це віддавати?

Не буде, тому що воно дуже дороге. Ядерне паливо в світі теж закінчується через 30 років. Нафта через 30, і ядерне паливо через 30. Тому перспективно думати країні, і керівники країни, відповідальні перед своїм народом, вони повинні думати мабуть про іншу енергетику. Я зараз приведу таку цифру. Я спеціально говорив із альтернативними спеціалістами. Вони кажуть, що в Україні можна взагалі одними вітряками набути енергії стільки, скільки нам
сьогодні вистачить. Воно звучить фантастично. Вони навіть не думали, не
прораховували. Я спитав, скільки це коштуватиме? Це коштуватиме 16 мільярдів доларів. 16 мільярдів доларів!!! Одна станція скільки ядерна коштує? Але ж це енергія, яка добувається безкінечно довго. Тобто, після неї нема відходів. Я не кажу, що це реально. Зараз, щоб мене не критикували ніхто зі спеціалістів, тому що це потрібні території, це потрібні спеціальні місця, де вітер є і так далі. Можливо, цього не вистачає. Але про це ніхто не думав і ніхто не рахував. Звикли палити газ. Звикли палити вугілля.

Як швидко можна перейти з того, як звикли, до того, як треба?


Якщо півень нас зараз клюнув печений морозами – дуже швидко перейдуть. Дуже швидко зрозуміють, що не треба було відмовлятися від політики енергозбереження – це дуже серйозно. Не треба було відмовлятися від інших проектів, які пропонувались владі. Влада не хотіла думати про те. Тому що я сьогодні міністр, завтра я не міністр, сьогодні я прем’єр, завтра я не прем’єр. Схеми постійні, постійна боротьба за владу...

Чи маєте ви цифри, які б доводили, що той самий вітряк вигідний маленькому підприємству? Село на 150 дворів. Йому може вигідніше вітряк поставити? І відключитися від газу?

Є спеціалісти – вони все пояснюють. Вони сьогодні реально можуть забезпечити третину енергетики України двома речами: вітряками і спалюванням продуктів відходів деревини, соломи і так далі. Тобто, ці технології є. Більше того, я скажу, що Австрія, наприклад, з Карпат купує там буквально всі відходи – сучки, гілочки і так далі. Роблять з них паливо, і свої ТЕЦ таким чином забезпечують. А ми це продаємо. А самі собі виробляємо ядерні станції. Наші виробляють брудну енергію. Ми її і продаємо. Адже вони купують. А відходи залишаються у нас. Це просто не розумно. І якщо далі довіряти таким людям владу, таким, які 15 років нами керують, то, звичайно, український народ повинен хоч раз обрати правильних людей, які і пояснять, і знають, як побудувати майбутнє.

Хто має фінансувати екологічно чисті технології? Це недешева справа

А чому з бюджету ми не повинні ці речі робити? Я задаю як громадянин, в мене беруть гроші. Я не хочу, аби їх розподіляли так, і, більше того, крали. Я хочу, щоб йшли туди, куди треба.

Це простежити, як правило, надзвичайно складно. Я чому питаю. Чи мають ті підприємства, які називаються брудними, мати якусь окрему статтю, чи примусово вони мають витрачати якийсь процент коштів на очищення?

Справа не в підприємствах же. Ми з вами говоримо не про підприємства. Ми говоримо про те, що як нам сектор енергетики, скажімо, так збалансувати, щоб ми менш залежні були від привізного палива. Це дуже серйозно. Тому що це залежність. Політична залежність.

В разі співпадіння бажання, ймовірно, можливості, на наступну зиму можна якимось чином відійти від цієї енергетичної залежності вбік екологічно чистих джерел енергії?

Я думаю, що року замало. Але дуже багато часу ми втратили. Але разом з тим витратяться ці гроші. Через 2-3 роки можна цю програму ввести в дію.
Більше того, Україна може і палива, нафти менше брати. Тому що ми можемо спирт використовувати. Але якщо буде відповідальна влада. Якщо отака вдала буде, як зараз, що вона не може помиритись між собою, і не хоче брати на себе відповідальність, то, звичайно, нічого не буде. Якщо люди виберуть знов тих самих людей, то нічого не буде..

Тепер вашими устами говорить політика. Але ми не про політику, а про тепло. Дякую.

"НТН"