Кажуть, що театр починається з гардеробу. Це дійсно так, бо від того, як тебе зустріли, залежить твій подальший настрій. У такому разі, для туриста місто, до якого він приїхав починається з готелю. Нажаль, сьогодні Чернігів не може пишатися своїм готельним господарством.

А як було раніше? Перший готель з'явився у Чернігові ще на початку 19 століття. Це був одноповерховий дерев'яний будинок, у якому знаходився трактир та номери для приїжджих. Збудували його відпущені на вільні промисли ярославські кріпаки Сидір Сорокін та Олексій Сидорів.

Знаходився він на перехресті вул. Шосейної та Воздвиженської, на тому місті, де зараз розташований ювелірний магазин «Європейський». Важко сказати, чому власникам готелю прийшло на думку надати йому гучну назву «Царград», бо навіть після зведення у другій половині 19 століття нового двоповерхового цегляного будинку, він нічим не нагадував столицю Оттоманської імперії. І все ж, «Царград» завжди буде посідати почесне місце у історії столиці Чернігово- Сіверської землі.

Цю славу готель отримав завдяки своїм постояльцям. У травні 1820 року та у серпні 1824 у ньому зупинявся Олександр Сергійович Пушкін. У грудні 1828 року тут мешкав ще юний Микола Гоголь. Не обминув «Царград» і Тарас Григорович Шевченко, коли 24 лютого 1846 року прибув до Чернігова по завданню Археографічної комісії замальовувати історичні та архітектурні пам'ятки.

Спираючись на спогади самого Кобзаря, можна зробити висновок, що на той час інших готелів у місті не існувало і вибирати, як кажуть, не доводилось. Немає сумніву, що Лев Миколайович Толстой, який відвідав Чернігів у жовтні 1884 року, та Максим Горький, під час відвідань нашого міста влітку 1891 року, зупинялися у «Царграді». Нажаль, до нашого часу споруда цього славетного готелю не збереглася, її було зруйновано у 1941 році під час бомбардування Чернігова німецькими літаками. Як вже зазначалося, довгий час «Царград» залишався єдиним загальнодоступним закладом нашого «губернського хутору».

Але зростання міста та збільшення кількості приїжджих вимагало розбудови готельного господарства. Тому кількість чернігівських готелів швидко зростала. На початку 20 століття їх налічується вже 14. Всі вони різні за розмірами, архітектурою та місцем розташування. Об'єднує їх одне - гучні назви. Неподалік від театру, напроти міського трикласного училища (район сучасного кінотеатру ім. М. Щорса), знаходився одноповерховий, але достатньо комфортабельний «Гранд-Готель».

У ньому, як правило, зупинялися поважні заможні люди, які не любили зайвого шуму Одна доба проживання у цьому готелі коштувала від 1-го до 10 карбованців. Але спокій та комфорт були забезпечені. На вул. Шосейній (пр. Миру) напроти Єпархіального будинку (сучасна філармонія), на початку 1900-х років підприємець Биховський збудував власний готель, який отримав назву «Берлін». Він був трохи дешевшим за попередній (від 75 коп. за добу), але майже нічим йому не поступався.

У 1910 - 1912 роках на тій же Шосейній вулиці був зведений величезний на ті часи цегляний будинок Олександрійського готелю (зараз історичний факультет Державного педагогічного університету). Тоді він був найкращим у Чернігові, мав ресторацію з професійними кухарями, ванну, електричне освітлення і телефон.

При цьому, мінімальна ціна проживання дорівнювала 75 коп. Існував на Шосейній вулиці ще один готель. Називався він «Марсель». Хто не бажав мешкати на шумному шосе, міг поселитися у «Брістолі», який знаходився на вулиці Богоявленській (вул. Шевченко). У цього готелю були свої переваги. Він теж був розташований у центрі міста, мав комфортабельні номери, гарну кухню та приміщення для коней і карет. Але його господар встановив значно нижчу ціну за проживання - від 35 коп. за добу.

Цікаво, що саме на Богоявленській розмістилося у той час найбільше міських готелів - «Юг», «Ермітаж», «Сан- Ремо», «Мітрополь» та «Комерційні номери», від яких ходила лінійка до залізничного вокзалу. Останні готелі були розкидані по місту таким чином: на Борисоглібській (Серьожнікова) знаходився так званий «Бель-Вю», з ціною за номер - 60 копійок на добу, на Воздвиженській (Родимцева) стояв готель під назвою «Європейський», а на Театральній площі - «Економія».

Слід зазначити, що готельне господарство Чернігова знаходилося під постійним пильним контролем з боку міського самоврядування. За встановленими Думою правилами, будинок для готелю неодмінно повинен був відповідати таким умовам:
  знаходитися безпосередньо на вулиці і мати не менше двох виходів, один з яких - на вулицю;
не міститися у підвальному поверсі;
мати шість і більше кімнат, які повинні бути світлими, теплими та мати окремий вихід до коридору;
 біля номерів повинна знаходитися спеціальна кімната для прислуги зі звуковим зв'язком з усіма номерами;
у готелі повинні бути: туалет, кухня, приміщення для коней і екіпажів та комори;
 біля входу до готелю повинні встановлюватися ліхтарі, а брама своєчасно закриватися. Особливо суворі вимоги встановлювалися і до санітарного стану приміщень, який контролювався лікарем.

 У зв'язку з тим, що всі Чернігівські готелі були тоді приватними, власник особисто відповідав за допущені порушення. Після Жовтневої революції всі готелі стали державними і    у них почалася нова історія.

Инф.siver.info