Чорна могила, яка і сьогодні височить біля Чернігівського Єлецького монастиря, завжди вважалася найвідомішим і найзагадковішим з усіх чернігівських курганів. Ця велетенська земляна піраміда, на спорудження якої було використано понад 6000 кубометрів ґрунту, вперше згадується у літопису ще в 1147 році.
Позначена вона і на найстарішому з відомих планів міста, так званому, «Абрисе Черниговском», складеному за три роки до Полтавської битви. За відомою кожному місцевому мешканцю стародавньою легендою, у кургані нібито був похований засновник Чернігова князь Чорний, на честь якого і було названо наше місто.
Щоб підтвердити, чи спростувати цю легенду, необхідно було розкопати Чорну могилу. Саме це і вирішив зробити Дмитро Якович Самоквасов. Грандіозні за обсягом розкопки були розпочаті у 1873 році і тривали понад три місяці. Досліднику довелося на власні кошти винаймати землекопів, а їх на кургані щодня працювало до 20-ти чоловік. Результати розкопок перевершили усі сподівання. Чорна могила виявилася найбагатшим похованням у всьому Середньому Придніпров'ї. Небіжчиків, виходячи з характеру та розміщення знахідок, було троє.
Спалили їх у спеціально зведеній дерев'яній споруді на великому вогнищі, розташованому на насипу, висотою близько 1,5 метри. Посередині знаходився дорослий воїн, праворуч від нього воїн-юнак, ліворуч - жінка. Поруч було покладено два осідланих коня. Чоловіків спалили у багатому військовому вбранні разом зі зброєю - двома мечами, шаблею, десятьма списами, сокирою та п'ятьма ножами. Жінку супроводжували коштовні прикраси, десять серпів, кістки корів та биків. Крім того, на вогнищі виявлено багато залишків побутових речей.
На вершині насипу було знайдено зокрема великий залізний казан, наповнений баранячими та пташиними кістками, два залізні ножі для жертвоприношення та два ритони - турячих рога для ритуального питва. Саме вони і стали головною знахідкою Самоквасова. Роги мають різну довжину - 54 та 67 сантиметрів, але обидва однаково оздоблені сріблом навколо гирла та посеред и ні.
Особливий інтерес та суперечки фахівців здавна викликає окуття більшого ритона. Талановитий майстер викарбував на ньому загадкову композицію з різноманітних чудовиськ, птахів та людей. На думку відомого археолога академіка Б.О.Рибакова, це зображення є своєрідною ілюстрацією чернігівської билини про Івана Годиновича, який посватавши у Чернігові, повіз до себе у Київ красуню Настасію.
Але та вже була просватана за Кащея Безсмертного. Вона увійшла з ним у змову, разом вони прив'язали Івана до дуба щоб вбити. Та, за допомогою казкового птаха, Іван Годинович все ж таки перемагає Кащея, карає підступну красуню і повертається до Києва. Але ця цікава казка не дала відповіді та питання - кого все ж таки поховали під велетенським насипом і коли сталася ця подія?
Розібратися у цьому допомогли інші знахідки, зроблені під час розкопок Чорної могили. По-перше, це три візантійські монети, одна з яких була знайдена на залишках вогнища, а дві - біля зброї та турячих ріг на місті тризни. За каталогом Британського музею, дві монети з насипу відносяться до часів правління імператора Василя Македонянина (867 - 886 рр.) та його сина Костянтина, що помер у десятирічному віці (869 - 879 рр.). Монета з вогнища датується періодом царювання Костянтина Сьомого Багрянородного та його сина Романа (945 - 959 рр.)
Таким чином, враховуючи, що поховання було здійснене за поганським обрядом, курган «Чорна могила» був насипаний не раніше 945 року і не пізніше 992 року. Аналізуючи стан збереженості монет, академік Б.О.Рибаков вважав, що курган «Чорна могила» був насипаний за часів князювання славнозвісного київського князя Святослава Володимировича, тобто у 60-х роках десятого століття. З'ясувавши час створення кургану, перейдемо до іншого питання - хто ж з чернігівців міг удостоїтися такої пошани співвітчизників після смерті?
Під час розкопок у кургані був знайдений невеличкий бронзовий ідол, якого вважають зображенням варязького бога Тора. Це дає підстави припустити, що похований у Чорній могилі воїн, міг бути князем та мав скандинавські корені. Але він не міг бути засновником Чернігова, міста, яке виникло набагато раніше і вже у 907 році було центром величезної Чернігово-Сіверської землі.
Инф.siver.info