«Четвірку» заснували 15 років тому у Вишеграді представники Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. Тоді ще нічого не було вирішено чітко і не було підписано жодних документів. Ми тоді не думали, що зможемо досягти якогось успіху, і ми не знали, як будувати наше співробітництво. Варшава вагалась. ...
Проте події в історії наших країн, які нерідко були трагічними і мали дуже жахливі наслідки, дали нам урок: ми повинні бути разом, якщо хочемо успішно завершити наші реформи і досягти демократії та ринкової економіки. Крім того, свобода, яку наші країни не так давно здобули, вважалась нами більш важливою за політичну географію. Все це підштовхнуло нас до налагодження співпраці та утворення “Вишеградської четвірки”.
За 15 років існування цього об’єднання місії змінювалися внаслідок просування наших країн до інтеграції з країнами Західної Європи. На початку найважливішим завданням було досягти безпеки. Ми прагнули вступити в НАТО, потім – вступити в ЄС. І все це робилося заради того, щоб досягти належного статусу для наших країн у західній сім’ї держав. Крім того, нашою метою було наздогнати ці країни за їх стандартами життя в якомога коротші терміни.
Три країни з “Вишеградської четвірки” мають спільні кордони з Україною. Саме на цій основі можуть бути побудовані взаємовигідні стосунки для всіх учасників процесу –України, країн “Вишеградської четвірки” та інших ів Європейського Союзу. І “Вишеградська група” може виступати як посередник між Сходом і Заходом.
Економіка повинна стати найважливішим елементом співробітництва між Європейським Союзом та Україною. Тут треба підкреслити, що з точки зору економічного розвитку України та подальшого продовження її економічних реформ будь-яка фінансова допомога від ЄС буде дуже цінною. Ще одним важливим питанням є співпраця в енергетичному секторі. В своєму регіоні Україна є країною з досить розвинутим політичним плюралізмом. Порівняно з іншими країнами регіону досить істотне значення в її політичному житті відіграє громадська активність. Якщо ЄС підтримуватиме цей унікальний аспект процесу української трансформації, то він може стати позитивним прикладом для сусідніх країн. Найкращим шляхом просування демократії в суспільній площині є співробітництво на позаурядовому рівні. Тому вважаємо за необхідне розширити програми Євросоюзу так, аби вони надавали можливість розширити спектр такого типу проектів для України. Вишеградська група допоможе. Також ми плануємо створити механізм, який би дав змогу ділитися з Україною досвідом реформ, які були б корисними для неї.
В Україні існує тривога з приводу того, яким чином їй слід вибудовувати свої стосунки з Росією, щоб не ускладнити співробітництво з ЄС та НАТО. Однак відносини між Москвою та колишніми радянськими республіками – це процес. І потрібно дуже обережно і водночас впевнено ставитись до розвитку цього процесу. Незалежність є великою цінністю для всіх нас, і усі хочуть дружніх відносин з Росією.
Нещодавно була заява про те, що слов’янські країни протягом найближчих двадцяти років не увійдуть в ЄС, а також, що їм буде дуже складно стати ами НАТО. Мені одразу пригадуються теорії, що були поширені в країнах Західної Європи на початку 90-х років минулого століття, які стверджували, ніби такі країни, як Польща, ніколи не стануть частиною НАТО чи ЄС. Причиною називалось те, що вони просто знаходяться поза європейським простором. Зараз видно, що на практиці все вийшло зовсім по-іншому. Тому не слід вважати подібні теорії та заяви частиною реальної політики. Якщо Україна досягне у себе в державі значного прогресу, то всі ствердження про час входження до ЄС та НАТО можуть дуже швидко бути зміненими. Все залежатиме тільки від реальних досягнень України.
Головна роль країн “Вишеградської четвірки” – захищати всі досягнення української демократії в західній спільноті, а також зосереджувати увагу ів ЄС на проблемах України на цьому шляху. Але також важливо пам’ятати: НАТО та ЄС не є завойовниками, які можуть силою змусити когось стати їхнім ом. Вони можуть запросити, але ніяк не завоювати. І ми ставимо своїм завданням повністю донести до західних країн важливість східних сусідів, а з іншої сторони – донести до вашої країни можливу цінність ства в ЄС та НАТО для вашої країни.
Автор: Рафал ВІШНЄВСКІ, заступник міністра закордонних справ Республіки Польща
Газета "ДЕЛО"