Основною з причин ведення національної, чи міжнародної підприємницької діяльності обумовлено досягненням прибутків в грошовому еквіваленті тої, чи іншої особи, або групи осіб, які задіяні в веденні належного господарювання. Американський економіст міжнародного значення Р. Робінсон доводить періодизацію розвитку підприємництва як такого, не тільки між державами, а й континентами які включають в себе відповідні етапи, або ери. З тисяча п’ятисотого року ведеться не тільки міждержавна комерційна діяльність, а й починається міжконтинентальна і все це пов’язано з великими географічними відкриттями і закінчується в тисяча вісімсот п’ятдесятому році, тобто серединою дев’ятнадцятого століття. Тут основною причиною є пошук колосальних особистих вигод, які були пов’язані з торгівлею в Європі екзотичними колоніальними товарами.

Даний розвиток торгівлі і був надзвичайно потужною рушійною силою, яка в свою чергу привела до розвитку базового ведення міжнародних стосунків в торгівельній справі. В даному бізнесі ризики були теж надзвичайно великими, адже все було пов’язане на той час з далекими морськими подорожами, які іноді могли закінчитись навіть трагічно, бо моря і океани борознили морські пірати, які доволі часто нападали на торгові судна грабували їх, а людей там присутніх убивали, чи брали з них величезні викупи. Зате можливість отримання надприбутків від торгових операцій в Європі перевищувала любі на то затрати, а для більшої безпеки наймалась охорона. В період першого міжнародного комерційного бізнесу залучалися все нові покоління підприємливих осіб. Паралельно з комерцією розвивались інші її структури, які в наш час називаються бізнесовим сервісом. Почали проводитись інвестиційні капіталовкладення і страхування торгових експедицій.

Для маси товару які поступали на ринки Європи почали створюватися різні інфраструктури, тобто масово почався розвиток складських приміщень для зберігання товарів і транспортне господарство, яке забезпечувало доставку того, чи іншого товару на відповідні внутрішні ринки збуту. В цей період в Європі почала розвиватися і інша промисловість, тобто масове торгове суднобудування, а також металообробна галузь, яка була потрібна для обробки привезеної з далеких країн сировини. Одними з передових країн по розвитку тогочасного міжнародного бізнесу в Європі стали Голландія, Англія, а також Німеччина, Іспанія та Франція. Національні бізнесові структури мають принципову відмінність між міжнародних. В міжнародному підприємництві присутній суворий вплив взаємовідносин між країнами. Уряд країни повинен надавати державну підтримку своїм підприємцям в їхній діяльності за рубежем. Перед бізнесменами розвинутих європейських держав постали основні питання по міжнародному менеджменту і це система управління, тобто потрібно визначити, чи буде економічна доцільність переносити діяльність тої, або іншої компанії на міжнародну економічну арену і в подальшому її ризики за рубежем. Також потрібно визначити основні фактори прийняття рішення виходу бізнес-структури на міжнародну арену і чи є вільним рішення фірми і наскільки він залежить від дій політики своєї держави, а також наскільки буде державна підтримка бізнесу на території іншої країни. До відома підприємців, якщо вам потрібні якісні товари, чи послуги і хочете отримати відповідні на те гарантії то вам однозначно підійде проект Розумний.укр - https://rozumnyiukr.com/